Українське волонтерство вже стало унікальним явищем сучасної історії. Найперше, в час війни, це слово асоціюється у нас з людьми, які прийшли за покликанням голосу власної совісті з готовністю допомогти всім, хто цього потребує. Ця жертовна праця є можливістю допомагати людям, нести надію в ті місця, де найважче. А найкращою нагородою для волонтерів є щасливий погляд тих, кому вдалось допомогти.
Серед таких людей і наш студент групи Тс-32 Іллюк Владислав, який з перших днів повномасштабної агресії московії долучився до цієї шляхетної місії. Разом зі своїми рідними вони налагодили постійну допомогу мешканцям прифронтових територій Донецької, Сумської, Запорізької областей. В цих, часто небезпечних поїздках, поряд з ним працюють його двоюрідний брат Олександр Ільюк та Віталій Анікін – випускники нашого коледжу.
Владислав розповідає: «.. Їжджу часом сам, або з братом меншим або з другом. Уже перевезли близько 500 тон. Маю родичів за кордоном , які направляють сюди гум допомогу, і далі я паралельно з моїм дядею їздимо.
Зробив уже приблизно 50 рейсів. Був у всіх фронтових областях. Тяжко описати все що побачив… Не все можна було сфотографувати, так як сам інколи їду. Ці фото це лише частинка всього того.. Дякую коледжу, що підтримували постійно викладачі та ставилися з розумінням) Разом ми сильні!».
Бажаємо Божої опіки нашим хлопцям та перемоги українському народові у боротьбі з підступним ворогом!