0(362)-63-71-97
Чи замислювались ви над тим, наскільки безцінним є ваше життя? Наскільки дорогими ви є для близьких людей? Кажуть, що життя – це школа, де в якості уроків нам даються труднощі і випробування. Долаючи їх, ми стаємо мудрішими і сильнішими. Але цінність цих випробувань ми усвідомлюємо лише згодом.
«Часто для того, щоб жити,
треба більше мужності, чим щоб померти»
(В. Альфієрі)
Для нашої студентської молоді 9 і 10 квітня відбулися заняття на тему «Ми вибираємо життя!» з метою здійснити профілактику суїцидальної поведінки, сформувати навички впевненої поведінки, самостійності.
Однією з десяти Божих заповідей є: «Не вбивай!». Це заклик берегти своє життя і здоров’я, а також життя і здоров’я ближніх… Бог дав життя і лише він має право його забрати.
На жаль, багато людей не витримують іспитів життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі близько мільйона людей покінчують життя самогубством, тобто одна людина кожні 40 секунд.
Статистика свідчить про те, що Україна посідає одне з провідних місць серед країн світу за рівнем суїцидів.
Варто зазначити, що:
Найбільше самогубств припадає на весну. Похмурі фарби зими в певній мірі перебувають у гармонії з душевною пригніченістю, а між переживаннями внутрішнього «Я» і яскравими днями весни виникає різкий контраст із самим собою.
Виявляється, в Україні самогубство «помолодшало», і тепер на нього нерідко йдуть навіть діти. Думка про самогубство не виникала тільки у 1% школярів.
Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень:
- 27,2 % –дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити;
- 17,8 % –вважають, що нікому немає до них справ;
- 25,5 % –не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини;
- 51,9 % –не стримуються в ситуації конфлікту.
Суїцид – винятково людський акт. Люди, що роблять акт суїциду, звичайно страждають від сильного щиросердечного болю й перебувають у стані стресу, а також почувають неможливість упоратися зі своїми проблемами. Вони часто страждають психічними хворобами, емоційними порушеннями, особливо депресією, і дивляться в майбутнє без надії.
Самовільний вихід із життя – це усвідомлений акт самоусунення з життя під впливом гострих психотравмуючих ситуацій, при яких власне життя як вища цінність втрачає сенс.
Життєві реалії й наукові дослідження засвідчують тісний взаємозв’язок між наркоманією, алкоголізмом, депресією і суїцидальною поведінкою.
Отже, люди здійснюють самогубство у випадках:
а) коли не видно позитивних змін у вирішенні проблем;
б) якщо спроба справитися з проблемами завершилася невдачами;
в) при загостренні почуття безнадійності.
Чим допомогти?
- Підбирайте ключі до розгадки суїциду.
Суїцидальна допомога полягає не тільки в турботі і участі друзів, але і в здатності розпізнати ознаки прийдешньої небезпеки.
- Встановіть дбайливі взаємини.
- Будьте уважним слухачем.Суїциденти особливо страждають від сильного відчуття відчуження.
- Не сперечайтеся. У жодному випадку не проявляйте агресію, якщо ви присутні при розмові про самогубство, і постарайтеся не виражати потрясіння тим, що почули. Вступаючи в дискусію з пригніченою людиною, ви можете не тільки програти суперечку, але і втратити її саму.
- Ставте запитання.Кращий спосіб втрутитися в кризу, це дбайливо поставити пряме питання: «Ти думаєш про самогубство?» Слід спокійно і дохідливо запитати про ситуацію, що турбує, наприклад: «З яких пір ви вважаєте своє життя таким безнадійним? Як ви думаєте, чому у вас з’явилися ці відчуття? Чи є у вас конкретні міркування про те, яким чином накласти на себе руки? Якщо ви раніше роздумували про самогубство, що вас зупиняло?» Ваша згода вислухати і обговорити те, чим хочуть поділитися з вами, буде великим полегшенням для людини, що зневірилася, яка відчуває страх, що ви його засудите.
- Не пропонуйте невиправданих утіх.
- Запропонуєте конструктивні підходи.Замість того, щоб говорити суїциденту: «Подумай, який біль принесе твоя смерть близьким», – попросіть поміркувати про альтернативні рішення, які, можливо, ще не приходили йому в голову. Одне з найбільш важливих завдань профілактики суїцидів полягає в тому, щоб допомогти визначити джерело психічного дискомфорту. Це може бути важким, оскільки «живильним середовищем» суїциду є секретність. Найбільш відповідними питаннями для стимуляції дискусії можуть бути: «Що з вами трапилося за останній час? Коли ви відчули себе гірше? Що відбулося у вашому житті з тих пір, як виникли ці зміни? До кого з оточуючих вони мали відношення?» Людину, що зневірилася, необхідно запевнити, що вона може говорити про відчуття без утруднення, навіть про такі негативні емоції, як ненависть, гіркота або бажання помститися.
- Вселяйте надію.Надія допомагає людині вийти з полону думок про самогубство.
- Не залишайте людину саму в ситуації високого суїцидального ризику.Залишайтеся з нею якомога довше або попросіть кого-небудь побути з нею, поки не мине криза або не прибуде допомога. Пам’ятаєте, що підтримка накладає на вас певну відповідальність.
- Зверніться за допомогою до фахівців.Для тих, що відчувають суїцидальні тенденції, можливим помічником може виявитися священник, практичні психологи, сімейні лікарі, психіатри.
- Важливість збереження турботи і підтримки.Якщо критична ситуація і минула, то фахівці або сім’ї не можуть дозволити собі розслабитися. Найгірше може не бути позаду. І, поза сумнівом, ситуація не вирішиться до тих пір, поки суїцидальна людина не адаптується до реалій життя.
І пам’ятайте: Життя Є! Допоможіть в це повірити близькій людині! Нехай кожній людині в житті світить сонце! Життя безмежно щедре. Кращий день – сьогоднішній. Будемо ж щасливі сьогодні! Тут і зараз!
