«Як себе захистити від насильства!»

«Як себе захистити від насильства!»

Булінг – це будь-яка агресивна поведінка однієї людини чи групи людей, які не є родичами жертви, що повторюється неодноразово або має очевидні передумови для повторення. Булінг – це залякування, фізичний або психологічний терор, спрямований на те, щоб викликати в іншого страх і тим самим підпорядкувати його собі. Булінг – це регулярна негативна поведінка одного працівника по відношенню до іншого або до цілої групи його колег, або однієї дитини до іншої. Він включає різні прискіпування через дрібниці, часто зовсім необґрунтовані, негативну оцінку роботи або відмова від будь-якої оцінки, прагнення ізолювати працівника або групи працівників від інших, розпускання брудних чуток.

19 жовтня у гуртожитку № 2 практичним психологом коледжу проведено інформаційну бесіду зі студентами першого року навчання з метою здійснити профілактику «булінгу», насильницької, жорстокої й агресивної поведінки в студентському середовищі.

Олена Василівна надала змістовну інформацію про види булінгу, його характерні риси, провокаторів булінгу та співучасників та роздала важливі рекомендації і правила запобіганню насильства у студентському середовищі.

         Булінг (bullying, від анг. Bully– хуліган, забіяка, задира, грубіян) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Визначають булінг як тривалий процес свідомого фізичного і /або психологічного жорстокого ставлення, з боку одної особи або окремої групи до інших.

Види булінгу: фізичний, вербальний, прихований.

Фізичний булінг проявляється у вигляді таких дій, як удари, підніжки, щипки. Цей вид насильства більш характерний для хлопчиків, які частіше схильні до прояву фізичної агресії.

Вербальний (психологічний): образи, погрози, непристойні епітети соціального, расистського, релігійного характеру або інші принизливі висловлювання щодо жертви.

Прихований булінг не завжди легко розпізнати. Це поширення пліток, брехня або звинувачення, спрямовані на те, щоб зруйнувати або похитнути соціальні зв’язки людини. Цей вид булінгу більш характерний для дівчат. Вважається, що вони оцінюють соціальні взаємини як пріоритетні, тому їх агресія більше спрямована на соціальне ізолювання жертви.

Незважаючи на різноманітність форм булінгу, всі вони мають загальні характерні риси:

– упередженість і агресивність дій, спрямованих проти жертви;

– дисбаланс статусів кривдника і жертви, який може проявлятися у різному соціальному становищі, фізичних, фізіологічних, фінансових можливостях, культурній, релігійній або расовій належності;

– розуміння ймовірності повторення таких ситуацій;

– гостра емоційна реакція жертви на прояви булінгу.

Умілий провокатор постарається інтерпретувати негативно будь-яку реакцію. Якщо жертва залишиться пасивною, то буде звинувачена в небажанні відповідати. Якщо жертва відповість, то відповідь буде перекривлено і оголошено хамством або брехнею. Таким чином, створюється привід для нового обвинувачення. Наступного разу, під час зустрічі з жертвою, провокатор використовує привід знову, і жертва опиняється у пастці. Отже, механізмом втягування є провокація, особливо, якщо йдеться про фізичну форму цькування і вербальних переслідувань. Цей прийом може використовуватись і для обґрунтування ізоляції людини.

Ініціаторами цькування також можуть бути такі діти, які:

– мріють бути лідерами у групі;

– бажають перебувати у центрі уваги;

– впевнені у своїй перевазі над жертвою;

– не визнають компромісів;

– агресивні, які самостверджується у цькуванні жертви;

– мають слабкий рівень самоконтролю.

«Спільники» булерів найчастіше такі діти, які:

– бояться бути на місці жертви;

– цінують свої відносини з лідером;

– не вміють співпереживати і співчувати іншим;

– не мають власної ініціативи;

– сприймають цькування як розвагу;

– мають жорстоких батьків;

– виховуються у неблагополучних сім’ях й відчули насильство від старших членів родини.

Необхідно підкреслити, що будь-яка дитина може стати об’єктом для насильницьких дій. Також жертвами булінгу можуть стати діти, які:

– вірять, що заслуговують ролі жертви, і пасивно очікують насильства від переслідувачів;

– страждають від самотності;

– походять із соціально-неблагополучних сімей;

– зазнають фізичного насильства вдома;

– страждають від комплексу неповноцінності;

– не вірять, що педагоги їх захистять;

– не вважають себе значущою частиною свого колективу.

Як запобігти насильству?

• Не вчиняти насильство по відношенню до інших
• Пам’ятати про відповідальність за свої дії
• Пам’ятайте, ви гідні поваги, бо ви людина
• Кожна людина має право на повагу
• Інші люди, також заслуговують поваги
• Навчіться конструктивно розв’язувати конфлікти

Правила, які допоможуть запобігти насильству на вулиці

• В пізній час не ходіть одні по вулиці;
• Знайте елементарні прийоми самооборони;
• Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства можливий;
• Майте при собі один з засобів безпеки:  газовий балончик, дезодорант, пилочку… Та продумайте їх використання в разі здійснення акту насильства;
• Відчуваєте небезпеку – терміново тікайте;
• На вас напали – кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу;
• Телефонуйте до поліції, швидкої;
• Виключіть непорозуміння: будьте впевнені, що ваш знайомий друг знає межі дозволеного;
• Не впускайте в будинок незнайомців особливо, якщо ви почуваєте себе неспокійно;
• Не сідайте з незнайомцями до ліфту.

Булінг – це будь-яка агресивна поведінка однієї людини чи групи людей, які не є родичами жертви, що повторюється неодноразово або має очевидні передумови для повторення. Булінг – це залякування, фізичний або психологічний терор, спрямований на те, щоб викликати в іншого страх і тим самим підпорядкувати його собі. Булінг – це регулярна негативна поведінка одного працівника по відношенню до іншого або до цілої групи його колег, або однієї дитини до іншої. Він включає різні прискіпування через дрібниці, часто зовсім необґрунтовані, негативну оцінку роботи або відмова від будь-якої оцінки, прагнення ізолювати працівника або групи працівників від інших, розпускання брудних чуток.

19 жовтня у гуртожитку № 2 практичним психологом коледжу проведено інформаційну бесіду зі студентами першого року навчання з метою здійснити профілактику «булінгу», насильницької, жорстокої й агресивної поведінки в студентському середовищі.

Олена Василівна надала змістовну інформацію про види булінгу, його характерні риси, провокаторів булінгу та співучасників та роздала важливі рекомендації і правила запобіганню насильства у студентському середовищі.

         Булінг (bullying, від анг. Bully– хуліган, забіяка, задира, грубіян) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Визначають булінг як тривалий процес свідомого фізичного і /або психологічного жорстокого ставлення, з боку одної особи або окремої групи до інших.

Види булінгу: фізичний, вербальний, прихований.

Фізичний булінг проявляється у вигляді таких дій, як удари, підніжки, щипки. Цей вид насильства більш характерний для хлопчиків, які частіше схильні до прояву фізичної агресії.

Вербальний (психологічний): образи, погрози, непристойні епітети соціального, расистського, релігійного характеру або інші принизливі висловлювання щодо жертви.

Прихований булінг не завжди легко розпізнати. Це поширення пліток, брехня або звинувачення, спрямовані на те, щоб зруйнувати або похитнути соціальні зв’язки людини. Цей вид булінгу більш характерний для дівчат. Вважається, що вони оцінюють соціальні взаємини як пріоритетні, тому їх агресія більше спрямована на соціальне ізолювання жертви.

Незважаючи на різноманітність форм булінгу, всі вони мають загальні характерні риси:

– упередженість і агресивність дій, спрямованих проти жертви;

– дисбаланс статусів кривдника і жертви, який може проявлятися у різному соціальному становищі, фізичних, фізіологічних, фінансових можливостях, культурній, релігійній або расовій належності;

– розуміння ймовірності повторення таких ситуацій;

– гостра емоційна реакція жертви на прояви булінгу.

Умілий провокатор постарається інтерпретувати негативно будь-яку реакцію. Якщо жертва залишиться пасивною, то буде звинувачена в небажанні відповідати. Якщо жертва відповість, то відповідь буде перекривлено і оголошено хамством або брехнею. Таким чином, створюється привід для нового обвинувачення. Наступного разу, під час зустрічі з жертвою, провокатор використовує привід знову, і жертва опиняється у пастці. Отже, механізмом втягування є провокація, особливо, якщо йдеться про фізичну форму цькування і вербальних переслідувань. Цей прийом може використовуватись і для обґрунтування ізоляції людини.

Ініціаторами цькування також можуть бути такі діти, які:

– мріють бути лідерами у групі;

– бажають перебувати у центрі уваги;

– впевнені у своїй перевазі над жертвою;

– не визнають компромісів;

– агресивні, які самостверджується у цькуванні жертви;

– мають слабкий рівень самоконтролю.

«Спільники» булерів найчастіше такі діти, які:

– бояться бути на місці жертви;

– цінують свої відносини з лідером;

– не вміють співпереживати і співчувати іншим;

– не мають власної ініціативи;

– сприймають цькування як розвагу;

– мають жорстоких батьків;

– виховуються у неблагополучних сім’ях й відчули насильство від старших членів родини.

Необхідно підкреслити, що будь-яка дитина може стати об’єктом для насильницьких дій. Також жертвами булінгу можуть стати діти, які:

– вірять, що заслуговують ролі жертви, і пасивно очікують насильства від переслідувачів;

– страждають від самотності;

– походять із соціально-неблагополучних сімей;

– зазнають фізичного насильства вдома;

– страждають від комплексу неповноцінності;

– не вірять, що педагоги їх захистять;

– не вважають себе значущою частиною свого колективу.

Як запобігти насильству?

• Не вчиняти насильство по відношенню до інших
• Пам’ятати про відповідальність за свої дії
• Пам’ятайте, ви гідні поваги, бо ви людина
• Кожна людина має право на повагу
• Інші люди, також заслуговують поваги
• Навчіться конструктивно розв’язувати конфлікти

Правила, які допоможуть запобігти насильству на вулиці

• В пізній час не ходіть одні по вулиці;
• Знайте елементарні прийоми самооборони;
• Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства можливий;
• Майте при собі один з засобів безпеки:  газовий балончик, дезодорант, пилочку… Та продумайте їх використання в разі здійснення акту насильства;
• Відчуваєте небезпеку – терміново тікайте;
• На вас напали – кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу;
• Телефонуйте до поліції, швидкої;
• Виключіть непорозуміння: будьте впевнені, що ваш знайомий друг знає межі дозволеного;
• Не впускайте в будинок незнайомців особливо, якщо ви почуваєте себе неспокійно;
• Не сідайте з незнайомцями до ліфту.

• 

• 

•