«Булінг – ознака слабкого!»

Явище булінгу на сьогодні є особливо гострим у сфері освіти. Засоби масової інформації рясніють повідомленнями щодо чергового випадку цькування в закладах освіти, що завжди виклакає суспільний резонанс. Отже, що собою являє булінг?

1 листопада 2023 року для студентів гуртожитку № 2 відбулася інформаційна бесіда «Булінг – ознака слабкого!» з метою профілактики «булінгу», популяризації ненасильницької моделі поведінки в студентському середовищі.

Олена Василівна спільно з вихователем Оксаною Опанасівною надали змістовну інформацію про суть і поняття «булінгу», роз’яснили види та характерні ознаки, а також акцентували особливу увагу на формуванні поваги, толерантного ставлення у взаєминах. А студенти активно взяли участь: відповідали на питання, обговорювали причини та форми знущань, вчилися розпізнавати різницю між конфліктом та булінгом.

Булінг – це свідоме цькування іншої особи. Якщо точніше – певні свідомі дії, які знаходять свій прояв у психологічному, фізичному, сексуальному, економічному знущанні (насильстві) щодо іншої особи (малолітньої, неповнолітньої, педагога), а також можуть заподіяти шкоду здоров’ю та психіці потерпілого.

Характерні ознаки булінгу

Звертаємо увагу дорослих (батьків та педагогів) на характерні ознаки булінгу (цькування), помітивши які, можна попередити трагедію. Отже ознаками булінгу є:

• цькування,що відрізняються систематичністю й тривалістю (постійно повторюються);
• обов’язково є сторони: булер – кривдник, ініціатор та виконавець цькування; жертва булінгу – особа, яка зазнала знущань; спостерігачі – вони, як правило, не повідомляють дорослим або вчителям про цькування, можуть навіть підтримувати булера;
• булінг має наслідки: фізичні (заподіяння фізичної шкоди через тілесні ушкодження), психологічні (приниження, висміювання, заниження самооцінки тощо), соціальні (соціальна ізоляція, ігнорування тощо).

Окрім зазначених типових ознак булінгу, виокремлюють фізичні та психологічні ознаки. Отже, психологічними ознаками булінгу вважаються:

• наявність у дитини незначної кількості друзів, або взагалі їх відсутність;
• страх та небажання ходити до школи, гуртків, а також спільно з ровесниками бути задіяним у спільних заходах;
• зниження рівня успішності дитини та в цілому мотивації до навчання;
• зростання тривожності дитини, погіршення настрою, порушення сну та зниження апетиту тощо.

Фізичними ознаками булінгу є:

• нанесення матеріальної шкоди (як правило, це – псування одягу, окулярів, гаджетів, зошитів та підручників тощо);
• перенесення знущань в площину соціальних мереж;
• фізичне цькування (штовхання, побої тощо).

Закликаємо дорослих (вчителів, батьків і т.д.) бути пильними та уважними до дітей. Якщо ви помітили хоча б одну з ознак, яка повторюється систематично, – це вже привід до того, аби взяти ситуацію під контроль та діяти.

Булінг чи конфлікт? Причини та форми знущань в колективі

Звертаємо вашу увагу на той факт, що не завжди конфліктна ситуація є булінгом. Це досить важливий момент, який слід брати до уваги педагогам і батькам. Дорослі мають навчитися чітко диференціювати (розрізняти) конфліктні ситуації та знущання для того, аби адекватно вирішити проблему. Окрім цього, різницю між поняттями «конфлікт» та «булінг» слід пояснювати дітям, для попередження виникнення булінгу в дитячому колективі.

Різниця між конфліктом та булінгом

Для того, щоб зрозуміти чим різняться ці два поняття, слід пригадати, що лежить їх основі. Принципова різниця полягає передусім в тому, що булінг – це систематичне, тривале цькування та знущання, в основі якого лежить злий умисел, а також відсутнє розкаяння кривдника. Окрім того, булінг не може припинитися сам по собі, завжди необхідне втручання третіх осіб для захисту й допомоги жертві булінгу, спостерігачам та булеру.

Конфлікт – це ситуація, якій притаманна суперечливість у поглядах, інтересах, а також протиріччя та зіткнення між людьми в процесі їх взаємодії (спілкування, спільної діяльності тощо). За своєю природою конфлікти можуть бути нерегулярними та випадковими, тобто вони не мають злого умислу. Конфліктам притаманна рівність (збалансованість) сил між його суб’єктами, а отже, це дає їм можливість відносно на рівних позиціях здійснювати вплив на розвиток та перебіг конфлікту. Також варто взяти до уваги той факт, що в учасників конфлікту спостерігається приблизно однакове емоційне відлуння, а після конфлікту сторони, як правило, відчувають докори сумління.

Булінг витікає зі статусу людини, влади, конкуренції та наміру проявити лідерські позиції. Залякування має на увазі соціальну нерівність, що ставить жертву в стан, в якому вона не може ефективно захищатися від негативного впливу. Це те, що відрізняє булінг від звичайного конфлікту. У конфлікті учасники рівні, але в булінзі – жертва завжди слабкіше, їй складніше захищатися та протистояти зазначеному негативному явищу. Саме тому, однією із характерних рис булінгу є умисна поведінка, спрямована на заподіяння шкоди і страждань іншій людині.

Причини булінгу

Вчені виділяють наступні причини знущань (булінгу) в колективі:

• боротьба за лідерські позиції;
• конфлікт різних субкультур, цінностей, поглядів та відсутність толерантності щодо них;
• агресивність і віктимизація (певні властивості та особливості людської поведінки, які провокують та сприяють вчиненню людині шкоди);
• розумові та фізичні вади іншої людини;
• заздрість;
• відсутність якісного дозвілля тощо.

Варто зауважити, що участь у подібних фактах беруть як хлопці, так і дівчата, але більшу ініціативу і жорстокість виявляють саме дівчата-підлітки.

Таким чином, як ви могли впевнитися, поняття «булінг» та «конфлікт» є абсолютно різними, між якими не можна поставити знак рівняння. Конфлікт є допустимою і нормальною складовою розвитку колективу, тоді як булінг – явище деструктивне та провокує жорстокість і травмування психіки дитини.