День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

4 червня в Україні відзначається День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Ця дата збігається з Міжнародним днем дітей — безневинних жертв агресії, встановленим Організацією Об’єднаних Націй у 1982 році.

По всій Україні проходять тематичні заходи, уроки пам’яті, виставки та акції. Студентська молодь з бібліотекою коледжу щороку вшановує пам’ять невинно вбитих дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України. Українські діти стали жертвами, свідками і символами. Символами мужності й втрати. Їхні очі, закарбовані в пам’яті, — наш дороговказ: ми не маємо права забути. Не маємо права зупинитися.

Бібліотекарі підготували тематичну виставку «Дитинство, обірване війною!» та провели інформаційну хвилину присвячену цій трагічній даті, документальні свідчення — мовчазні свідки великої трагедії, вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання. Нагадали учасникам зустрічі про ці тяжкі втрати розповідаючи, демонструючи слайди презентації і дивлячись документальний фільм: «Я тебе ненавиджу, війна».

 Війна спричиняє у дітей посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресію та постійний страх. Вони втратили стабільність та відчуття безпеки.

Мета цих подій — не лише нагадати про кожну обірвану дитячу мрію, а й закликати світ зупинити насильство та захистити майбутнє нових поколінь.

Через російсько-українську війну більше 100 тисяч маленьких українців змушені були стати біженцями у власній країні, а близько 2 мільйонів безневинних українських дітей втратили можливість жити у власному будинку, ходити у школу, гратися та повноцінно відчувати всі барви дитинства. Дитинство, обірване війною в Україні — це трагедія мільйонів, де сотні невинних дітей загинули, тисячі зазнали поранень, а мільйони втратили домівки, навчання та відчуття безпеки. Повномасштабна агресія рф спричинила масштабне переміщення та психологічні травми, що назавжди змінили життя маленьких українців.

Війна в Україні триває з 2014 року. З того часу і до 22 лютого 2022 року в Україні загинуло 152 дитини, а 146 зазнали поранень.

З дня повномасштабного вторгнення армії рф на територію України внаслідок збройної агресії росії, станом на 4 червня 2026року, загинуло 705 дітей. Тільки за офіційними даними Офісу Генерального прокурора в Україні станом на сьогодні 2537 дітей отримали поранення, понад 2318 зникли безвісти, 20570 примусово депортовані на територію держави-агресора, 2200 дітей повернені. Ці цифри не є остаточними й повними, адже кількість вбитих, поранених та викрадених російськими окупантами дітей на окупованих територіях України достеменно невідома.

За кожною цифрою — чиєсь усміхнене личко, зруйновані мрії, обірване майбутнє.

Людська свідомість не сприймає великі числа загиблих та зниклих безвісти. За цими числами стоїть біль, зруйновані цілі родини, маленькі особистості, які навіть не встигли побачити, що таке життя.

Цей день — гірке нагадування про найвищу ціну, яку платить Україна у боротьбі за свою незалежність і свободу. Сотні понівечених доль, тисячі зламаних родин, спустошені класи, іграшки на згарищах. Це — не статистика. Це — трагедія нації. Вона болить кожному, хто здатен відчувати. Ми ніколи не пробачимо, і завжди будемо пам’ятати, адже пам’ять про українських загиблих дітей буде вічним шрамом та однією з найболючіших сторінок нашої історії.

Низький уклін батькам, які втратили найдорожче.

Схилимо голови. Помовчімо.

Вічна пам’ять невинним маленьким янголам.

Слава Україні!