«Дотики підтримки. Практикум емпатії»

Ми часто уявляємо підтримку як щось масштабне – пораду, допомогу у великій справі, фінансову чи фізичну допомогу. Але в повсякденному житті ми зустрічаємо інший формат – маленькі «дотики», які не потребують великих ресурсів, але мають величезний вплив.

З нагоди Всесвітнього дня ментального здоров’я, який щорічно відзначається 10 жовтня у нашому коледжі відбулися відповідні заходи:

• 09.10.2025 проведено практичним психологом коледжу психологічний практикум «Дотики підтримки. Практикум емпатії» з метою створити простір довіри, турботи й безпеки;
• 10.10.2025 проведено класними керівниками інформаційний захід «Моментал – Моменти стійкості щодень» з метою допомогти студентам зняти напругу та завершувати вправи на відчутті внутрішнього ресурсу.

Період адаптації до коледжу пов’язаний із новими умовами, викликами та невизначеністю. Хтось почувається самотнім у гуртожитку, хтось хвилюється через навчальне навантаження, а хтось – через труднощі в спілкуванні. У такі моменти підтримка групи, навіть у найдрібніших проявах, може стати тим ресурсом, який допоможе пройти через складнощі.

Що таке емпатія і чому вона важлива?

Емпатія – це здатність розпізнавати емоції іншої людини та співпереживати їй, ніби «відчуваючи» її внутрішній стан. У психології виділяють кілька рівнів емпатії:

Когнітивна емпатія – коли ми розуміємо, що відчуває інша людина, навіть якщо не переживаємо це самі.

Емоційна емпатія – коли ми ніби «заражаємося» почуттями іншого: від радості до смутку.

Співчутлива (дієва) емпатія (емпатійна турбота) – коли ми не лише відчуваємо, але й прагнемо допомогти, полегшити стан іншої людини.

Форми дотиків підтримки

Дотик словом

Слова здатні як ранити, так і зцілювати. Коли ми чуємо: «Я вірю в тебе», «Дякую, що ти є», – ці фрази стають опорою. У психології позитивне підкріплення розглядається як спосіб зміцнення самооцінки та формування внутрішньої впевненості. Для студентів-першокурсників слова підтримки особливо значущі, адже саме в цей період формується нова ідентичність – «я в коледжі», «я дорослішаю».

Дотик поглядом

Невербальна комунікація часто промовистіша за слова. Теплий, уважний погляд може передати розуміння й прийняття. Дослідження показують, що контакт очей підвищує рівень довіри й окситоцину – гормону прихильності. Це особливо важливо у групах, де тільки формується колектив.

Дотик мовчанням

Ми звикли заповнювати тишу словами, але іноді найцінніший дар – це здатність витримати паузу, залишаючись поруч. Коли друг сидить поруч у важкий момент, навіть мовчки, ми відчуваємо підтримку. Мовчання стає простором для прийняття й відновлення.

Дотик дією

Маленькі добрі справи – це мова емпатії у дії. Принести чай, поділитися конспектом, допомогти із виконанням завдання. Такі жести створюють культуру взаємної підтримки у групі.

Дотик теплом

Фізичний дотик (обійми, рукостискання, плед на плечах) є найприроднішим способом заспокоїти. У студентських спільнотах дотик тепла може бути не завжди доречним (важливо зважати на особисті кордони), але він може стати дуже підтримуючим.

Дотик гумором

Сміх – один із найсильніших антистресових механізмів. Він знижує рівень кортизолу, який ще називають «гормоном стресу», допомагає побачити ситуацію з іншого боку. Гумор – це спосіб сказати: «Життя не закінчується на цій проблемі, ми впораємось разом».

Дотик турботою

Запитати: «Ти як?» і справді вислухати відповідь. Нагадати про відпочинок чи обід. Турбота проявляється у дрібницях, але саме вони будують відчуття «мене бачать, про мене пам’ятають».

Дотик нагадуванням про цінності

У моменти сумнівів ми можемо втрачати впевненість у власних силах. Нагадування: «Ти маєш право на помилку», «Ти сильніший, ніж думаєш» – відновлює внутрішню опору і створює простір для того, аби згадати про власні цінності й повернутися до того, що важливо саме для вас.

Дотик довірою

Коли ми ділимося своїми переживаннями з іншою людиною, ми ніби говоримо: «Я довіряю тобі». Така відкритість запускає дзеркальний механізм, адже у нашому мозку є особливі «дзеркальні нейрони» – у відповідь ми теж отримуємо довіру. Це створює середовище автентичності та взаємної підтримки.

Дотик надією

У кризових ситуаціях важливо почути: «Це мине. Буде краще». Надія не скасовує труднощів, але дає внутрішній ресурс їх пережити. У психології це називають «підтримкою перспективи» – бачити майбутнє, навіть якщо теперішнє непросте.

Дотик красою

Музика, квіти, світлини, природа – усе це має терапевтичний ефект. Краса нагадує, що світ більший за наші труднощі. Студентські групи можуть використовувати це у простий спосіб: слухати музику разом, прикрашати аудиторію, влаштовувати «естетичні паузи».

Усі ці дотики – словом, дією, поглядом, красою – створюють атмосферу психологічної безпеки. А вона є ключовою умовою успішного навчання й адаптації. Там, де є довіра й підтримка, студенти охочіше беруть участь у дискусіях, проявляють ініціативу, легше долають стрес і відчувають приналежність до спільноти.

Важливо пам’ятати, що емпатія – це не вроджений дар, а навичка. Вона розвивається через практику і через приклади, які ми бачимо в інших. Тому навчання емпатії в студентському середовищі – це інвестиція не лише в індивідуальний розвиток, а й у здоровий, дружній колектив.

Матеріали, розроблені в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», які можуть стати помічними:

• Аптечка психологічної самодопомоги. Техніки самодопомоги, які зручні для виконання будь-де і будь-коли та займуть зовсім трохи часу
• Посібник “Базові навички турботи про себе та інших”. Допоможе потурбуватися про себе та близьких у періоди стресу
• “Етика взаємодії у періоди стресу” — розділ “Довідника безбар’єрності”. Як коректно взаємодіяти з іншими людьми, коли вони переживають стрес
• “Ти як? Абетка відновлення від А до Я”. Кожне слово на літери Абетки є провідником у практику чи гру, до ідеї чи рефлексії, а може бути пропозицією до роздумів
• Гайд “Університет як простір психосоціальної підтримки та турботи про психічне здоров’я”

Мобільний застосунок для турботи про себе та покращення ментального стану дітей та дорослих “Моментал”