Як не дивно, але й досі багато людей не знають значення давнього українського слова «толока» і пов’язаного з ним звичаю спільної громадської роботи задля добра громади.
Згідно Вікіпедії толока є давнім українським звичаєм. Її організовували на селі для виконання термінових робіт, що вимагали значної кількості осіб: збирання врожаю, вирубування лісу, спорудження будинків, спільний випас худоби тощо. Іноді толоку використовували для проведення громадських робіт (будування церков, шкіл, читалень, доріг тощо). У толоці односельці брали участь, тобто працювали толокою (спільно, разом), добровільно й задарма, не потребуючи плати за свою працю. Зазвичай особа, на користь якої працювали, частувала робітників. Також звичною справою було звершення толоки народним гулянням — танцями та співами…»
Напередодні Дня студента, коли більшість педагогів та всі студенти перебувають на дистанційному навчанні, працівники та адміністрація коледжу вирішили організувати толоку з прибирання території від опалого осіннього листя. Ця відносно неважка, але продуктивна праця, в чергове засвідчила щиру правду української приказки, що « де руки й охота, там скора робота!»