Голодомор 1932-1933 років – страшна трагедія в історії нашої держави, яка забрала життя мільйонів українського населення. Невідома навіть точна цифра. Щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і пам’ятати про них. Указом Президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошена Днем пам’яті жертв голодомору в Україні.
Класним керівником групи Т-33 Тетяною Козак разом зі студентами Вадимом Сологобом, Олександром Поліщуком, Дмитром Бондарем, Михайлом Киселюком, Максимом Бурачинським та Олександром Гунчуком було проведено захід із вшанування пам’яті багатомільйонних жертв голодомору, який відбувся в Україні у ХХ столітті.
Під час заходу було згадано причини Голодомору 1932 -1933 років, що призвели до наймасштабніших за кількістю людських втрат сільського населення на території УРСР та обговорено основні факти страшних подій того часу. По завершенні виступів доповідачів відбулося обговорення теми Голодомору в контексті її актуальності для сучасного українського суспільства. Зокрема, у своєму виступі заступник директора з виховної роботи Олег Кравчук зазначив, що збереження історичної пам’яті є основою для формування національної солідарності , без якої неможливе існування будь якого народу; завідувач відділення «Транспортні технології» Микола Чернишин акцентував увагу присутніх на тому, що необхідно постійно пам’ятати, хто був натхненником цього геноциду і що Росія, як держава-правонаступниця радянської імперії є спадкоємицею її найгірших злочинних практик сьогодні.