«Є найпрекрасніше створіння на світі, перед яким ми завжди у невідплатному боргу. Це – мама!» (М. Островський)
Шанування жінки-матері в Україні є давньою традицією, її з давніх часів оспівували як берегиню сім’ї, роду й народу. Пізніше це шанування посилилося поклонінням Божій Матері – заступниці та покровительці всіх українців, а в подальшому – любов’ю до матері-України.
Мама. Для кожної людини – дорослої чи маленької, молодої чи зрілої – мама – сама найрідніша людина на світі. Все найкраще в кожному з нас походить від мами, яка дала нам саме безцінне – життя. Материнська любов, турбота, тепло, ласка, постійний труд, терпіння, неспокій охоплюють нас з перших років та днів життя.
Мама – єдина і неповторна людина, любов якої до дітей – благородне, безкорисливе, дивовижне по своїй мудрості, безмежності і мужності почуття. Мама буде любити свою дитину завжди: і прекрасну і неприємну, і розумну і нерозумну, і добру і злу, і досконалу і недосконалу, і знамениту і невідому… Немає на світі нічого святішого і безкорисливого, ніж любов мами!
«Без сонця – не цвітуть квіти, без любові – немає щастя, без жінки – немає любові, без Мами – немає ні поетів, ні героїв!» (М. Горький)
Перша моральна основа людини – повага до мами, своїх батьків. Цю основу необхідно розвивати як почуття, бо не зможе дитина, в майбутньому, берегти та цінувати маму.
Повага – найдорожче для мами, відклик (відгук) на її любов, вдячність та невтомну працю. Але і це корисно для самих дітей – саме тут дитина отримує духовну культуру людини, її саморозвиток. Звідси і вміння цінувати любов. Великою і глибокою повинна бути повага наша до мами. Такій повазі необхідно вчитись всім, особливо, юнакам.