«Торгівля людьми – це злочин, якого зазнають як чоловіки, так і жінки»

Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої страждають чоловіки, жінки та діти, та яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну.

У гуртожитку № 2 21 квітня 2021 року з метою попередити та здійснити профілактику протидії торгівлі людьми серед студентської молоді проведено практичним психологом, Галушко Оленою Василівною, розвивально-профілактичне заняття. Студенти мали можливість детально ознайомитись з важливою інформацією про сутність та причини поширення торгівлі людьми та як не допустити бути рабом в іншій країні.

Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу. Прагнучи кращої долі, люди їдуть за кордон шукати добру роботу. Спритні ділки щороку використовують сотні таких шукачів.

Негативний вплив від торгівлі людьми полягає ще й у поширенні венеричних захворювань, СНІДу, формуванні моральної деградації та відчуженості особистості, втрати родинних зв’язків, зруйнуванні суспільної моралі, небезпечному «звиканні» громадської свідомості до негативного явища, поширенні депресивних синдромів та суіцидальних тенденцій, зростанні агресивності та жорстокості. Торгівля жінками сприяє знищенню генофонду нації, оскільки злочинними угрупованнями втягуються у проституцію лише фізично здорові та найпривабливіші дівчата.

СУТНІСТЬ ТА ПРИЧИНИ ПОШИРЕННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Торгівля людьми – здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Таке визначення торгівлі людьми дає «Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми», який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю.

Торгівля людьми – це сукупність таких ознак:

• вербування;
• перевезення;
• передача;
• продаж;
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;
• використання у військових конфліктах;
• залучення до злочинної діяльності;
• трансплантація чи насильницьке донорство;
• примус до заняття проституцією;
• рабство і ситуації, подібні до рабства;
• примусова праця;
• залучення в боргову кабалу;
• використання шантажу, погроз, насильства.

Протягом 2019 року Мінсоцполітики встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 185 громадянам. Серед осіб, яким встановлено зазначений статус, 53 жінок, 119 чоловіків та 13 дітей  (3 хлопчиків та 10 дівчаток).

Протягом зазначеного періоду 65 осіб постраждало від торгівлі людьми в Україні, 120 осіб – від торгівлі людьми за кордоном.

За видами експлуатації 85 осіб постраждало від трудової експлуатації, 40 осіб втягнуто у злочинну діяльність, 37 осіб від сексуальної експлуатації, 17 осіб використано у збройних конфліктах, 3 осіб використано у порнобізнесі, 1 особу залучено до жебракування, 1 особа постраждала від змішаної експлуатації (трудова та сексуальна експлуатації), 1 дитину було продано третім особам.

Починаючи з 2000 року за допомогою до громадських організацій звернулись понад 15 тисяч українців, які постраждали від торгівлі людьми.