0(362)-63-71-97
Повномасштабна агресія росії проти України з новою силою покликала до життя військове волонтерство, до якого долучилися тисячі активних представників нашого суспільства. Серед них є і викладач нашого коледжу Мінькевич Ігор Борисович. Як щира та скромна людина, він не схильний до «рекламування» власної праці. Тому вмовити його розповісти про свій волонтерський досвід було непросто. Та все ж, надаємо Ігорю Борисовичу слово: «…Домагаємо зазвичай тільки тим кого знаємо, коли знаємо точно що все за адресою піде. Бо з початку війни були дуже неприємні випадки… Маємо друга в 68 єгерскій бригаді, який ще в березні минулого року пішов добровольцем. То багато помагали їх підрозділу. Вони поїхали голі-босі… то ми на весь взвод їхній амуніцію купляли, розгрузки, турнікети, аптечки, медицина. З доставкою нам допомагав капелан із Підволочиська, Тернопільської області. Бо ніхто більше з волонтерів не міг туди дістатись, там сильні бої йшли (Павлівка, Вугледар). А він прямо на позиції до них заїжджав. То в 68 бригаду часто відправляли по можливості.
Допомагали для В.Мосійчука , коли планували їх відправляти на передову. Тут багато підсобили мої одногрупники. Купляли для нього та його побратимів рюкзаки, гідратори, бензопилу і ще там щось, уже не згадаю. Допомагали моєму однокласнику з покупкою автомобіля.
Для нашого випускника Володі Мороза робив «шпори» для закріплення бронетехніки на платформі. Тоді збору коштів не організовував бо потрібно було швидко, то купляв метал за власні кошти, а робити допомагав мені Роман Ігнатюк з нашої кафедри НУВГП. Зараз друг в 35 бригаді, Мар’їнка. Після навчання в Британії вже на бойових. То помагаємо по можливості їм. Відправляли грілки хімічні, турнікети, медицину…
І ще в Бахмуті знайомий, він взводний медик. Це якраз з крайнього збору відправляли їм турнікети та медицину. Нам дуже сильно допомагає знайомий – Антон Латайчук. Ми разом бігаємо в біговому клубі Rivne Running Club. У нього вся сім’я військові, він теж хотів йти воювати, але вони його попросили щоб він був тут і допомагав в такий спосіб. То ми з ним багато речей замовляємо з закордону, які тут в втридорога, інформаційно підтримує і т.д… Недавно вони разом із волонтерською ініціативою Rivne Red Black організовували інформаційний курс з тактичної медицини. У них в організації є парамедик. То я теж долучався.
Є у нас в Хмельницькому жіночка одна, Наталія Піонтковська, яку я знаю тільки на фейсбуці, дуже багато нам помогла. Вона робить багато, але в тому числі організувала виробництво рюкзаків для військових медиків. То вона відправила для наших хлопців два рюкзаки, котрі коштують по 2000 грн кожен, абсолютно безкоштовно. Ну ми, звичайно, потім по можливості їй трохи грошей задонатили на наступні вироби. От якось так, якщо коротко)… А взагалі то в мене найбільший помічник в цій справі це дружина – вона б то все повіддавала)..».
Особистий приклад викладача надихає і його студентів – Роман Кондрась разом з друзями в часі новорічно-різдвяних свят защедрували 4000 гривень, які задонатили на ЗСУ!
Отож, пам’ятаймо, що доброчинність та волонтерство робить непереможною нашу державу сьогодні й назавжди. Долучаймося кожен і кожна, щоденно наближаймо світлий день перемоги України!
