Молодіжна субкультура – за і проти

Субкультура – це певний стиль, спосіб життя і мислення окремих соціальних груп всередині суспільства.

22 лютого 2024 року у форматі «он-лайн» на виховній годині серед груп першого курсу навчання проведено практичним психологом, Оленою Галушко і вихователем гуртожитку № 2, Оксаною Милацькою, просвітницько-профілактичний диспут «Молодіжна субкультура: заборонити чи очолити?»

Метою заходу було сформувати почуття власної гідності у студентів, долаючи вплив агресивних субкультур; розвинути уміння обстоювати власну думку.

Студенти досить активно взяли участь у даному диспуті: ознайомилися з поняттям, ознаками та з характеристикою різних груп молодіжних субкультур; обговорювали плюси і мінуси молодіжних субкультур, а також формували своє бачення та відстоювали власну позицію.

Усі зазначені види молодіжної субкультури – це неформальні об’єднання молоді, яким притаманні певні ознаки:

• неформальні колективи не мають офіційного статусу;
• слабко виражена внутрішня структура;
• більшість об’єднань має слабко виражені інтереси;
• слабкі внутрішні зв’язки;
• дуже складно визначити лідера;
• програма діяльності відсутня;
• діють з ініціативи невеликої групи зі сторони;
• становлять альтернативу державним структурам;
• дуже важко піддаються класифікації.

Причини відходу молоді в субкультури:

• виклик суспільству, протест;
• виклик сім’ї, непорозуміння в сім’ї;
• небажання бути як усі;
• бажання затвердитися в новому середовищі;
• привернути до себе увагу;
• нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні;
• копіювання західних структур, течій, культури;
• релігійні ідейні переконання;
• данина моді;
• відсутність мети в житті;
• вплив кримінальних структур, хуліганство;
• вікові захоплення.