0362-63-71-97
Стать найчастіше пов’язують з генітальною будовою, репродуктивною системою, хромосомним набором – тобто з біологічними ознаками. Але яким чином ми у суспільстві визначаємо чоловіків або жінок? За довгим чи коротким волоссям, типом і кольором одягу, певними манерами поведінки (агресивністю чи ніжністю) – тобто, тими ознаками, які є радше соціальними.
19 травня 2021 року у гуртожитку № 2, в рамках тижня комісії «Соціально-гуманітарних дисциплін», практичний психолог Олена Василівна Галушко провела для студентів ІІІ курсу тренінгове заняття: «Два світи».
Метою такого заходу було здійснити профілактику гендерної нерівності, протидії сексизму серед студентської молоді.
Олена Василівна змістовно і доступно роз’яснила студентам визначення понять: «гендер», «гендерні соціальні ролі та стереотипи»; акцентувала особливу увагу на протидії сексизму у молодіжному середовищі; наводила численні приклади ґендерної нерівності, а також спонукала юнаків долати гендерні стереотипи та формувати й утверджувати гендерну культуру.
Для чого нам знати стать дитини, коли жінка ще вагітна? Так, аби уже купувати відповідний для хлопчиків або дівчаток одяг та іграшки. Нам активно у цьому підказки робить магазин дитячих іграшок, де є окремі секції – часто марковані відповідними кольорами – рожевим чи блакитним – для дівчаток чи хлопчиків. Навіть у ЗВО ми вступаємо на відповідні спеціальності: дівчата – більшість на філологію, а хлопці – на інформатику. Оці суспільні ознаки, які приписуються чоловікам або жінкам і називають гендером.
Такими у суспільстві є гендерні стереотипи – уявлення про соціальні ролі для чоловіків і жінок, які базуються, передусім, на біологічних ознаках. Так звані традиційно жіночі ознаки називають фемінністю (чи жіночністю), а чоловічі – маскулінністю (чоловічністю).
Останні десятиліття у свідомості багатьох батьків виховання синів і доньок відрізнялося хіба щодо їхніх обов’язків у господарчих справах та силу впливу на них (із дівчатками треба бути лагіднішими, а з хлопчиками – суворішими).
Інформація, яку батьки або педагоги надають дітям, відповідаючи на їхні запитання щодо статей та відносин між ними, має значення лише в тому разі, якщо дитина відчуває, що дорослі сприймають її як особистість з почуттям власної гідності, не іронізують і не лицемірять з нею.
Отже, глибокий слід у свідомості дитини залишають повсякденні спостереження за власними батьками. Малі бачать, як мама займається суто жіночими справами, а тато – чоловічими. Усе це допомагає хлопчикові або дівчинці зрозуміти власну статеву роль у житті. Якщо в родині панує щира, сердечна атмосфера, в дитини не виникатиме таємного бажання віддати перевагу одному з батьків. На всі дитячі запитання, включно й статевого характеру, слід відповідати точно, стисло, правдиво.
