***

Меню сайту
Категорії розділу
Спортивне життя [29]
Бібліотека [63]
АТО [23]
Класному керівнику [1]
Обласні методичні об'єднання [19]
ЗНО [15]
ЗНО 2019 [1]
Поділитись у:
Офіційні сайти
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2016 » Вересень » 26 » Пам’ять про минуле
14:03
Пам’ять про минуле

22.09.2016 у гуртожитку № 1 автотранспортного коледжу відбувся інформаційний брифінг «Пам'ять про минуле».

Мета якого пробудити інтерес до історії нашого краю, сформувати уявлення про перебіг подій у роки другої світової війни.

Рівне на той час опинилося в епіцентрі воєнних подій, зазнаючи в тому пеклі усіх мислимих жахів та людських трагедій.

Початок великої трагедії став день 6 листопада 1941 року. Близько сімнадцяти з половинною тисяч людей, що становило 50% населення міста того часу, німецький каральний загін вивів до урочища Сосонки та розстріляв. Другий акт трагедії Рівного пов'язаний із влаштуванням тут концтаборів, які гітлерівці перетворили у табори смерті. Їх було організовано у місті аж три, у передмістях Грабник та Воля. Найбільшим був концтабір у районі Кошари на вулиці Білій

Найвизначнішою постаттю милосердя в тогочасному Рівному стала могутня жінка, полтавчанка Харитя Кононенко . Вона очолила комітет Українського Червоного Хреста, працювала і в допороговому комітеті. Сучасники залишили про Кононенко найтепліші спогади. «Великою гуманісткою невтомною діячкою на полі допомоги всім людям, які допомоги потребували» називав її Улас Самчук. Вона не раз відвідувала рівненські концентраційні табори, завозячи медикаменти та продукти їх в’язням, багатьох урятувала від голодної смерті, ран та повного виснаження. Про іншу, приховану сторону діяльності Хариті Кононенко, а саме її допомогу українським повстанцям у 1942-1943 роках,  пише у спогадах Тарас Бульба – Боровець. Восени 1943 року відважну лимарку милосердя гестапо заарештувало, а невдовзі її, які ряд інших українських діячів була розстріляно.

Навесні 1942 року в поліських лісах Рівенщини з’являються перші збройні формування українців,які з часом виступлять як УПА( Українська Повстанська Армія). Її учасниками ставали активісти українського руху, молодь,якій загрожував примусовий вивіз до Німеччини, навіть учорашні поліцаї, розчаровані гітлерівською репресивною політикою.16 квітня 1942року командування УПА видає наказ,згідно з яким починається збройна боротьба із гітлерівцями. Невдовзі пролунали перші вибухи та постріли цієї неоголошеної війни: знищувалися автомашини з фашистськими офіцерами та солдатами,відбиралися склади продовольства тощо. В селах Волині та Полісся стали розповсюджуватись листівки,в яких селян закликали підтримувати антигітлерівську боротьбу та пояснювали її мотиви. Перші акції УПА всерйоз стривожили німців, які доти сподівалися на спокійний тил.

Найтяжчий, найтрагічніший слід війни – загибель людей . Тут, у нашому місті за час війни полягло понад 140 тисяч людей, тобто майже утричі більше,ніж мешкало у Рівному до війни . Лише гітлерівці стратили в концтаборах та місцях масових убивств понад 132 тисячі людських життів . Це були і військовополонені,і мирне населення,у тому числі жінки і діти. Сьогодні нам особливо важко це пам’ятати, адже війна яка іде сьогодні на сході України, пекуча рана, яка болить чи не в кожній родині.

Категорія: Бібліотека | Переглядів: 284 | Додав: Nik1975 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Все смайлы
Код *:

Рівненський автотранспортний коледж НУВГП 2018