***

Меню сайту
Категорії розділу
Спортивне життя [29]
Бібліотека [62]
АТО [22]
Класному керівнику [1]
Обласні методичні об'єднання [19]
ЗНО [15]
Поділитись у:
Офіційні сайти
Форма входу
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2017 » Грудень » 12 » Донбас і Крим: становище в галузі прав людини.
12:02
Донбас і Крим: становище в галузі прав людини.

Для мене не важливо, на чиєму боці сила; важливо те, на чиєму боці право. — В. Гюго

Для кожного із нас важливе дотримання наших прав і свобод як в загальнолюдському так і в правовому вимірах. Ми хочемо, щоб вони не лише були прописані у Конституції України та інших нормативних актах, а й діяли на практиці у повсякденному житті.

Викладач, керівник гуртка «Людина і закон», Пальчевська О. Г. в рамках тижня права провела для студентів  інформаційну годину «Донбас і Крим: становище в галузі прав людини».

Студенти мали змогу дізнатися про історію походження ідеї прав людини, що бере свій початок ще у Біблійних мотивах, її продовження та розвиток, в епоху Відродження і Просвітництва, закріплення фундаментального принципу демократичної форми правління в Американській Декларації незалежності 1776 р., закріплення ідеї про «природні, невідчужувані і священні права людини» у  французькій  Декларації прав людини й  громадянина 26 серпня 1798 р.

Проблема гарантії прав людини в Україні більш ніж очевидна, а їх гарантування на окупованих Росією територіях є особливо проблематичним. Хто б міг подумати, що наша держава змушена буде воювати з так званим «гарантом» нашої безпеки на міжнародній арені – Росією, що на захоплених територіях Донбасу і Криму пріоритетне становище отримає поняття сили, а не права.

Згідно з даними опублікованими у звіті Організації Об'єднаних Націй про дотримання прав людини в Україні, який охоплює період з 16 лютого до 15 травня 2017 року маємо непоодинокі дані про страти і тортури на Донбасі, гуманітарні проблеми та порушення міжнародних прав і свобод людини Росією у Криму. Становище у сфері прав людини продовжує погіршуватися, особливо на території ОРДЛО, де блокується українське мовлення, фіксуються випадки залякування і напади на ЗМІ, обмеження доступу до води та ін.

Становище прав людини в умовах російської окупації в Криму останнім часом також значно погіршилося:

- Не дотримуються гарантії справедливого судового розгляду стосовно членів кримськотатарської громади.    

- Адвокатам кримських татар не дають виконувати їхні професійні функції без залякування, перешкод, переслідування чи неналежного втручання.

- ООН зареєструвала кілька випадків жорстокого поводження з людьми, які утримуються під вартою.

- Насильницька передача українських в'язнів у виправні колонії та слідчі ізолятори в Росії, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.

- Дванадцятеро засуджених, яких з Криму перевели до Харкова, розповіли ООН про загрози, нелюдські умови утримання під вартою, тортури, переслідування і жорстоке поводження за етнічною ознакою.

Ув'язненим, які відмовилися отримати російське громадянство, погрожували, у тому числі вбивством.

- Медична допомога ув'язненим недостатня. ООН фіксує випадки, коли засуджені вмирали після відмови надати їм медичні послуги.

- Заклик кримчан до військових частин на території Росії порушує четверту Женевську конвенцію. У ній говориться, що держава-окупант не може примушувати цивільних осіб на захопленій території служити у своїх збройних силах чи допоміжних військах. Очікується, що в РФ призвуть близько 2,4 тис. кримчан.

- Триває конфіскація державної і приватної власності, яка називається націоналізацією відповідно до законодавства РФ. Станом на 12 травня, було в такий спосіб націоналізовано 4575 державних і приватних об'єктів нерухомості.

- Скорочується освіта українською мовою. Число дітей, які навчаються українською мовою, скоротилося з 12 694 до 371. У цілому навчання українською мовою пропонується у 28 класах на півострові.

Не оминули утиски на окупованих територіях і релігійної сфери. 16 травня 2014 року представники самопроголошеної „Донецької народної республіки” (ДНР) прийняли текст власної „конституції”, яка визначила релігійну нетерпимість основною політикою сепаратистів. У цьому документі зазначено, що панівною вірою є Православна віра, яка сповідується Російською православною церквою (Московський патріархат). Також у Донецьку було створено батальйон „Російська Православна Армія”, який зі зброєю в руках на Донбасі встановлював „панівну віру”.

На окупованих територіях Східної України систематично викрадають пасторів і священників, які не згідні з новою владою. Першим прикладом релігійної нетерпимості став випадок у Слов᾽янську. Чотирьох євангелістів, які були російськомовними жителями міста, не мали зброї по-звірячому вбили. Їх катували, палили живцем, звинувачували у підтримці української армії. Згодом їх понівечені та обгорілі тіла були знайдені у братській могилі. Імена чотирьох закатованих християн-мучеників тепер згадують під час молитов у багатьох храмах України.

Про всі ці факти присутні на інформаційному заході мали змогу почути не лише зі звітів ООН, але й зі слів очевидців подій на Сході України - Мосійчука Володимира Анатолійовича, викладача фізичного виховання нашого коледжу та відомого журналіста, спецкора телеканалу «1+1», волонтера Олександра Курсика, який відгукнувся на запрошення Галушко О.В. поспілкуватися зі студентами.

Вони обидва перебували у зоні АТО, кожен виконуючи свій громадянський обов’язок у рамках поставлених перед ними завдань.

Восени 2016 року п. Олександр став членом підрозділу Цивільно-військового співробітництва та перебував з гуманітарною місією в місті Попасна Луганської області. Наш гість поділився своїми враженнями від побаченого на звільнених від агресора територіях, охарактеризував непросте становище цивільного населення та його взаємовідносини з бійцями ЗСУ.

Не менш цінний для обговорення фактичний матеріал та власне бачення становища людини в окупованих областях надав присутнім і Володимир Анатолійович. З його слів: «Про які права може йти мова, якщо у людей зруйновані будинки і відсутні будь-які засоби до існування? Їм нічого більше не залишається як вийти з підвалів на вулицю і продовжити намагатися вижити під обстрілами…».

Цікава та змістовна розповідь викликала живий емоційний відгук у студентів, запитання до доповідачів, на які подеколи важко було дати однозначну відповідь. Звичайно, для вирішення піднятих в ході дискурсу проблем, нашій країні слід пройти ще тривалий та нелегкий шлях. Однак є надія, що усвідомлення та співпереживання молодим поколінням нелегкого становища котре склалося,  може стати першою сходинкою до відновлення взаємопорозуміння, справедливості та миру…

Категорія: АТО | Переглядів: 263 | Додав: Nik1975 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Все смайлы
Код *:

Рівненський автотранспортний коледж НУВГП 2018