0362-63-71-97
Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає. І найголовніше, разом знайти шляхи допомоги постраждалій дитині та як убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у «булінгу».
Тому 10 лютого і 18 березня 2021 року були проведені профілактичні бесіди спільно з працівниками поліції з метою обговорити явище «булінгу», спробувати зрозуміти почуття жертви «булінгу» та не дозволити собі стати агресором у студентському середовищі.
Поліцейські надали змістовну та цікаву інформацію про толерантне та безпечне спілкування в студентському середовищі: як навчитися не паплюжити і не принижувати гідність та честь іншої особистості; при будь-яких ситуаціях і неприємностей залишатися «Людиною»; нагадали кожному студенту про виконання своїх обов’язків та правил у коледжі, в громадських місцях.
БУЛІНГ
Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов’язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.
Стаття 1. Вербальний булінг
Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).
Стаття 2. Фізичний булінг
Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
Стаття 3. Соціальний булінг
Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.
Стаття 4. Кіберзалякування
Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
